joomla
Звідки пішли китайські бойові мистецтва? e-mail

Звідки пішли китайські бойові мистецтва?

Шаолінь...

Цей невеликий монастир став місцем народження китайських бойових мис­тецтв - ушу (або у-шу).

Протягом декількох століть монастир був центром розвитку й по­ширення ушу.

У середині VI століття в Китаї з'явилася дивна людина з густою бородою, що відразу ж отримала прізвисько «Бородатий варвар». Людина ця на ім'я Бодхидхарма була індійським місіонером, патріархом ортодоксального буддизму. Вона заснувала секту чень і почала проповідувати нове вчення мешкан­цям монастиря Шаолінь.

На перших же заняттях вона помітила, що учні слабкі духом і тілом, засинають прямо на проповідях. До того ж, на монастир і ченців часто нападали розбійники й грабіжники.

Бодхідхарма вирішив дати ченцям систе­му психофізичних вправ - «18 рухів рук архатів» (архат - напівбог у буддизмі). Вони назавжди залишилися в ушу і є базовими практично в усіх школах.

Пізніше на основі вправ Бодхідхарми ченці створили спочатку 72, а потім 170 елементів. З'явилися стилі, засновані на насліду­ванні рухам тварин - «Тигр» (могутні силові удари), «Леопард» (стрибучість і спритність), «Змія» (плавні, гнучкі й м'які рухи), «Журавель» (широкі, розмашисті рухи), «Дракон»(в ньому поєдналися елементи всіх цих стилів).

А головне, у Шаоліні була створена універсальна система з підготовки бійців, рівної якій не існувало. Учні відпрацьовували удари на каменях і шматках дерева, так що «ударні» частини тіла через декілька років ставали міцнішими за залізо, виконували вправи на підвішених у повітрі колодах, проводили жор­стокі поєдинки, пробігали величезні відстані на перетненій місцевості.

Майбутніх бійців навчали й роботі зі зброєю, використовуючи при цьому ті 18 пред­метів, які, звичайно, мав при собі мандруючий чернець, - ніж, палицю, плащ, віяло, миску й т.д.

Досвідчений боєць міг за допомогою пла­ща не тільки відбити напад одного або декіль­кох озброєних мечами чоловіків, але й перемогти їх. А якщо він брав до рук палицю, то краще було відразу просити пощади - нею вихо­ванці Шаоліня володіли настільки віртуозно, що вона буквально літала в їх руках, а її страшні удари були невідпорні й смертельні.

З IX століття, з моменту першого руйну­вання Шаоліня, коли ченці розбрелися по всій країні, передаючи своє уміння людям., що на­давали їм їжу й дах, військові мистецтва ста­ли розвиватися й за межами монастиря. Займалися ними як простий люд, так і знать, військові.

З повагою Олексій