joomla
Чому корови жують жуйку? e-mail

Багато тисяч років тому існували тварини, які не могли захистити себе від сильних та кровожерливих ворогів. Вони не могли швидко бігати, у них не було гострих іклів або пазурів. І от у процесі виживання в них з'явився особливий спосіб прийняття їжі.

Вони повинні були швидко схопити щось з їжі й з першою ж нагодою, поспішно проковтнувши, не пережовуючи, негайно тікати. Потім, уже в безпечному місці, перебуваючи в спокійному стані, жувати їжу собі на втіху!

Наші жуйні тварини поступово стали такими в процесі еволюції, і тому так і називаються.

Для замітки, майже всі корисні людині ссавці – жуйні.

Це корови, вівці, кози, верблюди, олені, лами, антилопи.

Що ж дозволяє жуйним, наприклад, корові, жувати жуйку? Такі тварини мають особливу травну систему, що складається з 5 частин.

Перший - це рубець, потім сітка, книжка, сичуг і кишечник.

Кожний із цих відділів виконує певні функції при переварюванні.

Спершу їжа попадає в саму більшу частину – у рубець, де під дією мікрофлори йде процеси бродіння.

Потім їжа потрапляє в сітку, де формується в кульки невеликого розміру, зручні для пережовування.

Вони попадають знову в рот, де тварина їх пережовує, звичайно, де‑нибудь, відпочиваючи.

Нарешті, ці кульки знову проковтують, і вони попадають у книжку.

Звідси вони йдуть у сичуг, де відбувається процес засвоєння.

Верблюди, на відміну від інших жуйних, не мають цього відділу.

У корів немає верхніх зубів. Зате ясна мають вигляд твердої прокладки. Коли корова пасеться, то зриває траву бічним рухом голови за допомогою нижніх зубів.